ВССУ ПРИВЕРТАЄ УВАГУ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЗА УЧАСТЮ ПРИСЯЖНИХ

Положеннями ч. 4 ст. 124 Конституції України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено право народу брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Разом із тим на сьогодні склалася ситуація, за якої здійснення правосуддя в окремих цивільних справах і кримінальних провадженнях може виявитися неможливим у зв’язку з відсутністю затверджених списків присяжних, на що у своїх неодноразових зверненнях до ВССУ звертають увагу суди, а також громадяни, реалізація права на судовий захист яких опинилась під загрозою. 

Цивільне процесуальне законодавство передбачає, що розгляд деяких категорій цивільних справ окремого провадження, таких як про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення;  надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, є неможливим без участі присяжних (ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України).

У кримінальному провадженні за клопотанням обвинуваченого судом присяжних розглядаються справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, або стосовно кількох обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про розгляд його справи судом присяжних (ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України).

На сьогодні є відкритими вакансії присяжних не лише в районних судах м. Києва, а й в інших місцевих загальних судах на всій території України.

Ураховуючи наведене, пропонуємо громадянам, громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян звернути увагу на проблему, що виникла у зв’язку з незаповненням вакансій присяжних, та розглянути питання щодо перспектив участі як присяжних у здійсненні правосуддя.

Окремо пропонуємо представникам засобів масової інформації поширити наведену інформацію, оскільки порушена проблема унеможливлює здійснення правосуддя в деяких категоріях справ.

Довідково:

Статус присяжного, який визначено ст. 63 Закону, передбачає, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Згідно зі ст. 65 Закону присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

 Список присяжних затверджується на три роки.

 Принагідно наголошуємо, що за час виконання обов’язків у суді, присяжним  виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Із Порядком розрахунку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді, затвердженим наказом Державної судової адміністрації від 05 жовтня 2016 року № 198 (зі змінами), можна ознайомитись за цим посиланням: http://pc.ki.court.gov.ua/dsa/inshe/14/Nakaz_198

Крім того, присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також важливим є те, що за присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Процедура формування та затвердження списків присяжних районних судів міста Києва регламентована Положенням про порядок формування та затвердження списку присяжних та народних засідателів районних судів міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 02 жовтня 2013 року № 31/9619. Громадяни, які виявили бажання бути присяжними, особисто подають визначені в пункті 3.4 цього Положення документи до відповідної районної у місті Києві державної адміністрації або до секретаріату Київської міської ради. Подані до районної у місті Києві державної адміністрації документи передаються до секретаріату Київської міської ради у термін, визначений постійною комісією Київради, до функціональної спрямованості якої належить питання сприяння роботі судів.