Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Побачив світ черговий номер збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва. У № 24 надруковано Закон України «Про Вищий антикорупційний суд».
Законодавчий акт визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Законом Вищий антикорупційний суд визначено як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Законом поширено юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України та передбачено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях;
аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності, та інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно із Законом, кількість суддів Вищого антикорупційного суду визначається відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль.
Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов'язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюються в порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов'язків судді у місцевих судах.
Законом встановлено спеціальні вимоги до судді Вищого антикорупційного суду, вимоги щодо проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду,
Згідно із Законом, «Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі семи членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
Кожна міжнародна організація може запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України не менше двох кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів якщо кількість запропонованих кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних місць.
Рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів приймається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке є відкритим».
Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути призначені громадяни України чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи не менше ніж п'ять років із здійснення розслідувань та процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов'язаних з корупцією, в тому числі в інших країнах.
Члени Громадської ради міжнародних експертів призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно.
Законом визначено особливості статусу суддів Вищого антикорупційного суду, додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного суду, порядок проведення моніторингу доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду, умови для підвищення рівня їх професійної компетентності.
Законом також визначено особливості забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду, фінансове забезпечення, вимоги до розміщення Вищого антикорупційного суду.
Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Зокрема, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду. Згідно із ними, «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
«Відомості Верховної Ради України» у № 24 продовжують друкувати Зміни в адміністративно-територіальному устрої України, які відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосуються перейменування населених пунктів України.
Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».